ГРУ́ЯТИ, РУ́Ю, ЄШ,
Гру́яти, ру́ю, єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви прячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 333.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГРЮЗЬ, ЗІ, →← ГРУЩИ́НА, НИ,